Модернізація початкової освіти та сутність науково-педагогічного проекту „Росток”.

 

  Головна мета освіти на сучасному етапі – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися протягом усього життя.  Саме  цю  мету і реалізує науково-педагогічний проект «Росток». Я  обрала  цей  проект,  тому  що  повірила,  що  він  якнайширше розкриває  можливості  для  формування  здібностей  до  саморозвитку  і саморереалізації  особистості  на  засадах  інтеграції  та  діяльнісного  підходу до  навчання  і  виховання.

Основою цього проекту є інтегративно-діяльнісний підхід, сутністю якого є ідея включення  учня у активну пізнавальну діяльність. Учні отримують необхідні знання за допомогою різних способів активізації навчальної діяльності,  що веде до формування у них готовності до саморозвитку.

        Мета проекту: на основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змісту освіти, створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України і європейської спільноти. Для цього пропонується зосередити увагу, насамперед, на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини в світі, як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдських цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей, відповідних віку учня. 

Основні завдання проекту:

  •  підвищення рівня фізичного, психічного, морального, інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції;
  • гуманітаризація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи;
  • розробка технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту „Росток”;
  • розробка комплексного моніторингу основних напрямів реалізації науково-педагогічного проекту „Росток”.

Реалізація проекту "Росток" здійснюється за такими основними напрямами:

інтеграція знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової і середньої школи;

наступність навчання під час переходу з дошкільного закладу до початкової школи і від початкової до середньої школи на основі інтеграції змісту навчання;

виховання екологічної культури школярів на засадах інтегрованого підходу до навчальної діяльності;

– інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів;

естетичне виховання дітей на основі інтеграції предметів художньо-естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів у початковій і середній школі;

профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку в умовах профільного навчання;

  особистісно орієнтований підхід до формування творчої індивідуальності вчителя.

        Нормативно-правове забезпечення.   Дослідно-експериментальна робота з модернізації змісту, технологій та методів навчання і виховання дітей за науково-педагогічним проектом "Росток” проводиться відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31.01.2005 р. № 62 "Про розвиток науково-педагогічного проекту "Росток” в Україні”, від 31.01.2005 р. № 63  "Про підготовку вчителів до роботи у науково-педагогічному проекті "Росток” і від  05.06.2006 р.  № 430 "Про затвердження типових навчальних планів для навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом "Росток”.  

 Основою даного проекту є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя.  

    Концепція науково-педагогічного проекту "Росток” базується на наступних принципах: 

    принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків  потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати  і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі; 

    принцип системності освіти забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук; 

    принцип екологізації освіти полягає у необхідності побудови  змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її  об’єктивну й універсальну цінність, місце людини в природі;

    принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті  допомагає запобігти як космополітичним, так націоналістичним збоченням в навчально-виховному процесі; 

   принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти – це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості;

    принцип пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів; 

   принцип додатковості потребує, щоб нові технології, методики, навчальні посібники, підручники, становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу; 

   принцип інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання та виховання дітей. Принцип передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій  та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей "Росток". 

        Реалізувати всі вищевказані принципи в повній мірі в межах конкретної педагогічної ініціативи – складне завдання, але важливо намагатися максимально враховувати їх в процесі створення  виховних, навчальних, методичних матеріалів. Тому в процесі розробки науково-педагогічного проекту “Росток” вищевказані принципи стали тими орієнтирами, які вказують шляхи вирішення завдань даного педагогічного експерименту.

Перелічені дидактичні принципи систематизують ідеї традиційної дидактики й забезпечують цілеспрямоване розв'язання задач розвивального навчання в загальноосвітній школі.

Технологія діяльнісного методу, який реалізує дану систему дидактичних принципів, має таку структуру:

1.Самовизначення до діяльності (організаційний момент)

На даному етапі організується позитивне самовизначення учня до діяльності на уроці, а саме:

створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення в діяльність

( «хочу»);  виділяється змістова область ( «можу»).

2. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності

Даний етап передбачає, по-перше, підготовку мислення дітей до проектувальної діяльності:

актуалізацію знань, умінь і навичок, достатніх для побудови нового способу дій;тренування відповідних розумових операцій.

3.Постановка навчальної проблеми

        На даному етапі учні співвідносять свої дії з використовуваним способом дій (алгоритмом, поняттям тощо) і на цій основі виявляють і фіксують у зовнішньому мовленні причину перешкоди. Учитель організовує комунікативну діяльність учнів з дослідженням проблемної ситуації, яка виникла, у формі евристичної бесіди. Завершення етапу пов'язане з постановкою мети й формулювання (чи уточненням) теми уроки.

4.Побудова проекту виходу з утрудненням (« відкриття» дітьми нового знання)

         На даному етапі передбачається вибір учнями методу розв'язання проблемної ситуації і на основі обраного методу висування й перевірка ними гіпотез. Учитель організує колективну діяльність дітей у формі мозкового штурму(підготовчий, спонукальний діалог тощо).

5.Первинне закріплення в зовнішньому мовленні

        Учні у формі комунікативної взаємодії розв'язують типові завдання на новий спосіб дій з проговорюванням установленого алгоритму в зовнішньому мовленні.

6.Самостійна робота з самоперевіркою за зразком

       При проведенні даного етапу використовується індивідуальна форма роботи:учні самостійно виконують завдання на застосування нового способу дій, здійснюють їхню самоперевірку, крок за кроком порівнюючи зі зразком, і самі оцінюють її.

        Емоційна спрямованість етапу складається із створення ситуації успіху, яка сприяє включенню учнів до подальшої пізнавальної діяльності.

7.Включення до системи знань і повторення

        На даному етапі нове знання включається до систем знань. У разі потреби виконується завдання на тренування раніше вивчених алгоритмів і підготовки введення нового знання на наступних уроках.

8.Рефлексія діяльності (підсумок уроку)

        На даному етапі організується самооцінка учнями діяльності на уроці. На завершення фіксується ступінь відповідності поставленої мети й результатів діяльності та намічається мета наступної діяльності.

Запропонований підхід до проведення уроків вивчення нового знання побудовано на основі понятійного інструментарію теорії діяльності. Він забезпечує не тільки системне тренування дійових здібностей учнів, формування в них готовності до саморозвитку,але й проходження всіх необхідних етапів глибокого та міцного засвоєння знань.

     Орієнтація Програми "Росток" на принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання спонукала авторів звернутись до наукової спадщини  Л.С.Виготського, який одним з перших  ввів у психологічну теорію поняття діяльності і виклав основи творчої діяльності дитини. Також вони спирались на дослідження Д.Б.Ельконіна, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова,  праці яких стали основою теорії розвиваючого навчання. 

      Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти, та передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою гуманізації освіти. У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруюються в цілісну систему, де використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через  різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності.  Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними вміннями. 

Дана програма забезпечує педагогічний процес новою системою дидактичних принципів, яка передбачає:

-    самостійне відкриття нового знання (принцип діяльності);

-    наступність навчання на рівні змісту, методів і технологій (принцип безперервності);

-  формування у дитини єдиної картини світу: природу-суспільство-самого себе ( принцип цілісного уявлення про світ);

-    різнорівневе навчання, можливість проходження кожної дитини своїм темпом ( принцип мінімакса);

-   зняття стресоформуючих факторів навчального процесу, створення в школі та на уроці доброзичливої атмосфери, яка орієнтована на створення педагогіки співробітництва (принцип психологічного комфорту);

-    максимальну орієнтацію на творчість в навчальній діяльності (принцип творчості);

     -  формування в учнів здібності до вибору варіантів рішення проблем і       знаходження оптимального варіанту (принцип варіативності).

      Розвитку учнів також сприяють видані за програмою «Росток» підручники. Підручники – це безперервний єдиний комплекс з серії зошитів на друкарській основі. Вибрана форма підручника допомагає дітям самостійно добувати знання, реально формує у них головне уміння – уміння вчитися. Варіативність завдань дозволяє кожній дитині знайти в підручнику матеріал, який відповідає рівню її здібностей і спрямованості інтересів. Зручно, що матеріал підручника роздільний на короткі фрагменти - «уроки».  Така структура зручна в практичній роботі вчителя: не обмежуючи його творчості, вона допомагає в тематичному і поурочному плануванні. Зручна вона і для дітей, оскільки дозволяє їм долати труднощі у навчанні, крок за кроком.

      Багато вчителів відзначають, що навчальний матеріал, поданий в підручниках, досить серйозний і складний, але форма подачі доступна розумінню учнів, враховуються вікові і індивідуальні особливості дітей, їх безпосередній життєвий досвід, інтереси. Виховується добре, людське відношення до навколишнього світу (екологія природи і екологія душі).         Діти вчаться самостійно добувати знання, оскільки багато завдань (кросворди, ребуси і ін.) при їх рішенні дають назви міст, річок, країн, морів, озер і ін., імена міфологічних героїв, і діти хочуть дізнатися про них. Учні починають шукати відповіді на свої питання в бібліотеці, працюють з енциклопедіями, підключають досвід і знання батьків, переглядають телепередачі по темі, працюють з з комп'ютером.  У результаті – підвищуєтся техніка читання учнів, зацікавлення книгою, предметом. Особливо подобається дітям, що в підручниках багато цікавих, творчих завдань – це: кросворди, ребуси, загадки, логічні завдання і завдання, бліцтурніри, творчі завдання, що вимагають виконання малюнків, виготовлення виробів і ін.

      Програма побудована так, що кожен учень активно включається в пізнавальну діяльність. Вчитель при вивченні нового матеріалу виконує роль управлінця, організатора процесу, а учень є суб'єктом діяльності, тобто прагне самостійно відкрити нові знання, дійти до істини, знайти правильне рішення, проявити свої здібності. Іншими словами, в учнів формується готовність до саморозвитку

       

Особливості уроків української мови за діяльнісною технологією в НПП «Росток»

Доктор педагогічних наук, академік О.Я.Савченко зазначає, що реформа освіти полягає у зміні зміс­ту освіти, методів навчання, організації навчально­го процесу.

У цьому контексті вивчення української мови за науково-педагогічним проектом «Росток» має певні особливості.

Українська мова вивчається у науково-педагогічному проекті «Росток» з 2006 року за програмою і підручниками Кальчук М.І., Кучинського М.В. Підручники «Українська мова» мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 18.07.2003 р.   

У традиційній школі навчальний матеріал з україн­ської мови подається у такій послідовності: текст — ре­чення — слово — звуки. За проектом «Росток» вивчен­ня української мови побудовано у зворотному напрямі: звуки — слова — речення — текст. Мета такої перестановки – показати учням послідовність утворення правильного усного і писемного мовлення: від утворення звуків, злиття їх в склади, утворення слів, речень до написання текстів. Така організація навчання дає можливість показати учням мову у вигляді стрункої, взаємозумовленої системи лінгвістичних явищ і понять, сприяє цілісному, осмисленому і глибокому розумінню матеріалу, дозволить краще зрозуміти секрети правильного усного і писемного мовлення, побачити і відчути красу українського слова. 

Провідним активним методом вивчення української мови у науково-педагогічному проекті «Росток» є лінгвістична казка.  Абстрактні поняття мови представляються дітям у вигляді живих істот, які спілкуються між собою та дітьми, розповідаючи про свої властивості. Надзвичайна емоційна сила казки та її вплив на ді­тей створює умови для забезпечення мотивації навчан­ня, дає позитивні емоції, дарує радість пізнання, розвиває зв'язне мовлення, збагачує активний словник школярів.

Засоби емоційної виразності в театралізованих іграх допомагають дітям висловлювати власні почуття, забез­печуючи самореалізацію.

Іще однією особливістю викладання української мови за НПП «Росток» є укрупнення дидактичних одиниць – вивчення теоретичного матеріалу інтегрованими логічно завершеними частинами (логічними блоками). Так, наприклад, за допомогою лінгвістичних казок блочно вивчаються в 2 класі такі теми: «Мова і мовлення» (казка «Як Зайчик навчився грамотно розмовляти»), «Культура мовлення» (казка «Зайчик у школі»), «Писемне мовлення. Вимоги до писемного мовлення» (казка «Як звірята навчились красиво писати»), «Звуки і букви» (казки «Як звірята вивчили чарівні звуки», «Алфавітна галявина букв»), основні правила орфографії (казка «Як здійснилося бажання Білочки»), словникові слова (казка «Як Білочка навчилась запам’ятовувати правопис слів»), частини мови («Де живуть слова»), «Речення. Члени речення» (казка «Як звірята навчились будувати речення»), «Текст» (казка «Як лісові учні знайомились з текстом»), що   значно підвищує пізнавальну діяльність молодших школярів. При дедуктивному методі навчання виділяється менша кількість годин на вивчення основних мовних понять, зекономлений час використовуватиметься на реалізацію розвитку навичок мовленнєвої діяльності, розвиток техніки письма, культури оформлення письмових робіт.

В НПП «Росток» широко використовується проблемне навчання (проблемні ситуації), що активізує розумові здібності, пізнавальний інтерес учнів. Завдяки цьому дитина вчиться самостійно здобувати знання. Ось, наприклад,  постановка проблеми в 1 -2 класі: чому у казкових героїв виникла проблема грамотно писати слова? В результаті розв’язання даної проблеми діти самостійно виводять правила і їх схематично зображують на аркушах (почергово). В 3 - 4 класі  відбувається повторення вивчених правил і вивчення нових. Учні вже самостійно складають казки, їх інсценізують. Як результат, маємо освітній продукт - виведення правила, обґрунтування закономірності.
Тема закінчується створенням творчої роботи: малюнок, казка та інше.

   Ось деякі способи створення проблемної ситуації на уроці

  • Зіткнення учнів з  суперечливими фактами: о, це так, а це не так. Чому? (у словах лис, лисиця – корінь -лис-, а чому у слові листовий – корінь –лист-)
  • Показ помилок до яких призводить незнання даної теми. (Одного разу вовчик захотів помістити слово писати  у будиночок Іменників. Воно туди не захотіло йти. Чому?).
  • Постановка перед учнями дослідницьких завдань. (Простежте і зробіть висновок, як слова поділили на групи).
  • Спонукання до узагальнення фактів. ( Тема: частини мови. Придивіться до слів, порівняйте і зробіть висновок про поділ їх на  смислові групи).
  • Спонукання до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать учнівському життєвому досвіду: це так, а чому це не так. (Іменник квітка відповідає на питання що? А чому іменник учень не відповідає на питання що?).
  • Постановка проблемного питання на основі елементів дискусії.
  • Створення ситуації, коли учні переконані в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене запитання (Ось перед вами будиночки, де “проживають” слова, розмістіть їх у власні домівки. Або:  виберіть слова одного кореня: лис, лисиця, лисий, листовий).

Вивчення і запам’ятовування  словникових слів в НПП «Росток» відбувається методами ейдетики (эйдетизм — здатність людини запам'ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати.) Система эйдетики — це гра, завдяки якій дитина швидко й легко запам'ятовує слова, числа, вірші, а пізніше — дати, складні визначення, іноземні мови.  Спочатку діти ознайомлюються з казкою «Як Білочка навчилась запам’ятовувати правопис слів», розглядають малюнки, які намалювала Білочка, а потім і самі малюють малюнки до інших словникових слів, використовуючи методи ейдетики.

Програмою також передбачено систематичне використання словників. Лексичні, орфоепічні, орфографічні знання, уміння, навички набуваються, перевіряються,у удосконалюються і закріплюються за допомогою тлумачного, орфоепічного, орфографічного та етимологічного словників. Практичне засвоєння синонімів та антонімів проводиться за допомогою словника синонімів і словника антонімів. Так словники стають другим підручником для засвоєння української мови.

Зміст діяльнісної технології вимагає відповідних підручників.

1.Підручники побудовані на основі діяльнісного підходу.

Підручник  активізує різноманітні види діяльності учнів:

- навчальну діяльність: робота з книгою та іншими джерелами інформації, розвиток мовлення (завдання на розкриття суті наукових понять, формулювання логічних висловів, своєї думки різними словами), робота з навчальним обладнанням;

- пошукову діяльність: пропонуються пошукові дослідницькі завдання, які формують уміння формулювати гіпотезу, складати план дослідження, спостерігати, досліджувати об’єкти і явища навколишнього світу;

- творчу та евристичну діяльність: застосування знань у нестандартних ситуаціях на високому рівні узагальнення;

- діяльність із самореалізації і з самоконтролю, що   сприяє саморозвитку  особистості.       

2. Підручники реалізують особистісно орієнтований підхід до навчання.

     Створені сприятливі умови для розкриття учнями своїх здібностей, цілеспрямованого позитивного впливу на ціннісно-орієнтаційну, вольову, емоційну сфери особистості учнів.

Особлива роль відводиться звертанням до учнів: «доведи», «змоделюй», «розроби»... Їх мета –      зробити учня активним учасником навчального процесу.

     Звертання використовуються у текстах і у системі вправ для активізації уваги до способів навчальної діяльності. Учні залучаються до спільного з автором пошуку і самостійної діяльності

3. Підручники реалізують індивідуальний підхід до учнів.

  Підручник розроблений у інтерактивній формі - „підручник-зошит”, яка дозволяє учневі бути його “співавтором”, ефективно організовувати пошукову і творчу навчальну діяльність:  учні діють – розфарбовують, домальовують, з’єднують, порівнюють, вилучають зайве, знаходять спільне, підкреслюють, висловлюють власну думку, оформлюють власні проекти. У підручниках-зошитах передбачено спеціальний апарат орієнтування.

Наприклад, введена позначка ,,сонечко”. Учні проводять промінчики  кольоровими олівцями до цікавих вправ і тих, які були чи є  важкими. Оцінюють власну діяльність на уроці  та роботу однокласників, дякують. Створюють продукт власної діяльності.

4. Підручник розвиває варіативне мислення. Передбачена можливість вибору завдань і їх  творчого опрацювання. Пропонуються варіанти виконання завдань та їх оформлення, що дає змогу вільно обирати найбільш раціональні способи діяльності             

    5. Підручники реалізують розвивальний підхід до учнів.

         Зміст підручника побудовано таким чином, що навчання ведеться в «зоні найближчого розвитку». В процесі роботи учень поставлений в ситуацію, яка потребує від нього продуктивних дій.

Важливою особливістю підручника є завдання на формування пізнавальної мотивації на природничому матеріалі або історичному матеріалі, на сюжетах з повсякденного життя.

    6. Для підвищення пізнавального інтересу учнів в підручнику використані різноманітні засоби:

  • широко використовуються досліди, спостереження, практичні роботи, кросворди, бліц-турніри, творчі роботи;
  • система завдань насичена іграми, пошуковими, експериментальними     завданнями;
  • оформлення підручника виконано відповідно віку учнів з використанням  елементів гумору в малюнках.      

До підручників створені окремі зошити з самостійними і контрольними роботами в двох варіантах: 19 самостійних робіт, 5 контрольних робіт, 2 підсумкових роботи за рік, 2 навчальних диктанти, 2 завдання для списування та 1 контрольний диктант.

 Оскільки учні мають різний рівень розвитку індивідуальний темп роботи, то до кожної теми розроблені додаткові завдання, які носять творчий характер і вимагають від учня гнучкого мислення.

Науково-педагогічний проект «Росток» довго вва­жався переважно пропедевтичним для поглибленого ви­вчення предметів природничо-математичного циклу — математики, фізики, хімії тощо.  Поява курсу рідної мови, побудованого на основі діяльнісної технології навчання, викликала великий інтерес учите­лів та керівників шкіл.  Усі вчителі, які працюють за названими підручника­ми, відзначають підвищення рівня навчальних досягнень учнів, розвиток їхніх творчих здібностей, кращі резуль­тати під час різноманітних конкурсів.

Отже, комплексна програма розвитку дітей «Росток» дає багато позитивного у навчанні, розвитку і вихованні учнів молодших класів. Учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал з різних предметів; спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи; уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки; уміють відстоювати свою точку зору; краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки. Вона відповідає новим вимогам, своєчасна, націлена на життєво важливі проблеми сучасного суспільства, сприяє гармонійному розвитку учнів.

Учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал з різних предметів. Спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи. Уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки. Уміють відстоювати свою точку зору. Краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки .

Основний плюс програми „Росток” в тому, що дитина вчиться нестандартно мислити і відходити від стереотипів. Із них виростають цікаві люди, які володіють логічним мисленням, вміють прорахувати будь-які життєві ситуації.

 

Література

1. Інструктивні матеріали. – Суми: ТОВ НВП „Росток А. В. Т.”, 2009. – 84 с.

2. Навчально-методичне забезпечення. –  НВП „Росток А. В. Т.”, 2007. – 60 с.

3. Химинець В. В., Кірик М. Ю. Інновації в початковій школі. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2008. – 344 с.

4. Кальчук М.І. Вивчення української мови у проекті «Росток».- «Початкова освіта»,.- №21, 2011.- с.30-35.

5. Петерсон Л.Г., Куйбышева М.А., Мазурина С.Е., Зайцева И.В. Что значит «уметь учиться».- М: АПК  и ППРО, УМЦ «Школа 2000…», 2008. – 80с.

6. Програма початкової школи. 2-4 класи. Українська мова. – Суми: ТОВ НВП «Росток А.В.Т.», 2010. – 100с.

7. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Магістр-Б, 1997

8. Українська мова. 2 клас. Методичні рекомендації. – Суми: ТОВ НВП «Росток А.В.Т.», 2009. – 80с.